Понад усі турботи і печалі
До ТЕБЕ лину серцем і думками.
Мені важливо, що про мене скажеш,
Коли зненацька прийде День Господній,
Бо що земні образи і медалі,
Коли любов пульсує поміж нами…
Мені важливо, як мене ТИ зважиш?
І чи не буде плями на вісоні?
Молюся, щоб не жити глупотою,
Щоб всі слова, що чула на «уроці»,
Були моїм натхненням і любов’ю
Без фальші, лицемірства, пустоти.
Молюся, щоб ступати за ТОБОЮ,
Являючи ТЕБЕ на кожнім кроці!
Я каюсь! ТИ омий Своєю Кров’ю,
Щоб я була святою, як і ТИ!!!
Молюся, щоб мені підняти крила
Злетіти вгору, як орел злітає!
Над круговертю буднів і утоми
Ширяти в Небі, поспішать Додому…
Не маю сили? Лиш у НЬОГО сила!!!
На БОГА всю надію покладаю!
Нехай несуть мене ТВОЇ вітрила
У далечінь жадану й невідому.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ой, чи не буде плями на вісоні
коли любов пульсує поміж нами?
пишу вірші, розплющені долоні
на дружбу мудру із самими небесами?
Ой, крила відрощу немов молитву
над круговертю буднів і утоми
вірш напишу я про свою серйозну битву
щоб не спроста і щоби знали хто ми!
Ой, далечінь жаданну й невідому
я досягну не дивлячись на втому
Про шо говрить зокрема вірш той?
Пісень багато українських починається на "Ой! Комментарий автора: І не важливо, Господи , мені, чи зрозуміє хто мене, чи ні... Бо ці слова між мною і ТОБОЮ!!!
Михайле, я Вас щиро благословляю і бажаю, щоб серце Ваше наповнилось любов'ю Бога.
Михаил
2010-10-16 11:06:15
чи може меньший благословляти більшого?
а про щирість, це Й о м у сам на сам... Комментарий автора: Це вже Ваш вибір: приймати благословіння чи ні... Мир Вам.
За житейским кордоном-1,2 - Людмила Солма *)пояснение/дополнение:
Убедительная просьба не ассоциировать с личностью автора,
так как-
данные стихи, публикуемые здесь частично, действительно посвящаются именно тому, кому и посвящаются этим небольшим и весьма житейски-скромным циклом стихов, под общим названием: «В дань, уходящему - от века».
А "оторваться" от "века" - собственной, счастливой когда-то жизни, наверное, особенно тяжко... и это, думается, похоже на обособленность некоего- "лесного кардона"... именно, как грань - между былой наполненностью жизни и её... зрелой горечью... нечаянно-негаданного одиночества.
Потому они и посвящаются тому - кому посвящается, чтобы помнил и знал, что не так уж и одинок в этом огромном мире, хоть и остался один, что его старые друзья по-прежнему помнят, и уважая - искренне любят...
